Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2015 року Справа № 904/10480/14

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівБарицької Т.Л., Іванової Л.Б.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 (головуючий суддя Чимбар Л.О., судді Чоха Л.В., Антонік С.Г.)та на рішенняГосподарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2015 (суддя Дубінін І.Ю.)у справі№ 904/10480/14 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Укренерготранс"доПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"простягнення 26.388,57 грн.,за участю представників:позивачане з'явились,відповідачаСкиба О.С., В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2015 у справі № 904/10480/14, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.05.2015, позовні вимоги задоволено: стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Приватного акціонерного товариства "Укренерготранс" заборгованість у сумі 26.388,57 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 1.827,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні", ст. 34 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, ст. 613 ЦК України,ст.ст. 43, 62 ГПК України. В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що судами не було враховано, що векселі повинні бути пред'явленні для платежу протягом одного року від дати їх складання. При цьому скаржник стверджує, що позивачем не надано доказів пред'явлення векселів до платежу у встановлені законом та векселями строки, а також здійснення протесту у неплатежі за ними.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників позивача.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Закрите акціонерне товариство "Укренерготранс" 05.05.2005 звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовними заявами до Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" про стягнення сум заборгованості, а саме:

1) позовна заява № 1/04 від 29.04.2005 стосовно стягнення заборгованості за договором № 1420, укладеним між ЗАТ "Укренерготранс" та ДВАТ "Шахта "Ювілейна", у розмірі 11.736,70 грн.,

2) позовна заява № 2/04 від 29.04.2005 стосовно стягнення заборгованості за договором № 020, укладеним ЗАТ "Укренерготранс" та ДВАТ "Шахта "Степова", у розмірі 14.193,20 грн.

10.05.2005 ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області вищезазначені позовні заяви були прийняті до провадження (справа № 39/149 і справа № 39/150) та призначені до розгляду.

За результатами розгляду вищезазначених господарських справ господарським судом Дніпропетровської області 21.06.2005 були винесені рішення про задоволення позовних вимог ЗАТ "Укренерготранс" в повному обсязі.

У зв'язку з невиконанням Відкритим акціонерним товариством "Павлоградвугілля" в добровільному порядку рішень Господарського суду Дніпропетровської області 04.07.2005 Господарським судом Дніпропетровської області були видані накази про примусове виконання рішень суду у справах № 39/149 та №39/150.

20.10.2005 Закрите акціонерне товариство "Укренерготранс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про визнання кредитором в справі про банкрутство.

24.10.2005 дана заява була прийнята до розгляду.

Позивач зазначає, що в своєму відзиві від 20.12.2005 за № 4-8/8346 Відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля" вимоги, заявлені кредитором - Закритим акціонерним товариством "Укренерготранс", визнало у повному обсязі, а саме: у розмірі 26.388,57 грн., з яких 25.347,40 грн. є основним боргом підприємства, 1.041,27 грн. - 3% річних.

За результатами розгляду заяви Закритого акціонерного товариства "Укренерготранс" про визнання кредитором у справі про банкрутство ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2006 у справі № Б26/7/05-101 були визнані вимоги Закритого акціонерного товариства "Укренерготранс" до відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" у сумі 26.388,57 грн. та віднесені до четвертої черги задоволення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2006 у справі № Б26/7/05 затверджений реєстр кредиторів в якому під № 79 були зазначені вимоги Закритого акціонерного товариства "Укренерготранс" до Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" у сумі 26.388,57 грн.

27.09.2006 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №Б26/7/05 була затверджена мирова угода від 18.09.2006, укладена між

комітетом кредиторів та Відкритим акціонерним товариством "Павлоградвугілля" (боржник).

Згідно з умовами вищезазначеної мирової угоди боржник зобов'язується задовольнити (погасити) вимоги кредиторів, а кредитори зобов'язуються прийняти усе передане боржником у порядку, визначеному мировою угодою.

28.09.2006 на виконання п. 2 ст. 4 мирової угоди Відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля" видало Закритому акціонерному товариству "Укренерготранс" два простих векселя на загальну суму 26.388,57 грн., про що був складений відповідний акт прийому-передачі.

Відповідно до положень п. 2 ст. 4 мирової угоди вексель, виданий боржником кредиторові, не міг бути пред'явлений до виконання раніше 01.10.2013.

29.03.2011 на виконання положень Закону України "Про акціонерні товариства" Закрите акціонерне товариство "Укренерготранс" змінило свою назву на Приватне акціонерне товариство "Укренерготранс" (ПрАТ "Укренерготранс").

На виконання положень Закону України "Про акціонерні товариства" 22.04.2011 Відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля" змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" (ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля").

24.10.2014 Приватне акціонерне товариство "Укренерготранс" звернулося до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" з листом № 3.5-1364 від 24.10.2014 з проханням в добровільному порядку виконати майнові зобов'язання, визначені мировою угодою.

Вказане звернення було залишено відповідачем без відповіді.

30.12.2014 ПАТ "Укренерготранс" звернулося до суду з позовом до ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення заборгованості у сумі 26.388,57 грн.

Пунктом 1 ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", з урахуванням приписів п. 7 ст. 164 Господарського кодексу України, встановлено, що векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається, зокрема, із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон).

Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.

Згідно зі ст. 38 Уніфікованого закону держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.

Статтями 53, 78 Уніфікованого закону передбачено, що після закінчення строків, встановлених для пред'явлення переказного векселя зі строком платежу за пред'явленням або у визначений строк від пред'явлення, для здійснення протесту у неакцепті або у неплатежі, а також для пред'явлення для платежу у разі застереження "обіг без витрат", держатель втрачає свої права регресу проти індосантів, проти трасанта і проти інших зобов'язаних осіб, за винятком акцептанта, а при непред'явленні до платежу простого векселя - за винятком векселедавця. Такі самі наслідки настають, якщо вексель зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи пред'явлення не пред'явлено до платежу в день, коли він мав бути оплачений, або протягом двох наступних робочих днів.

Відповідно до ст. 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються через три роки, які обчислюються від дати настання строку платежу. Такий строк застосовується як щодо позову векселедержателя, так і щодо позовних вимог, пред'явлених до акцептанта переказного векселя векселедавцем, індосантами, авалістами та іншими особами, до яких права за векселем перейшли внаслідок виконання ними вексельного зобов'язання.

Зазначені положення кореспондуються також зі ст. 78 Уніфікованого закону, якою визначено, що векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

Як встановлено судами, відповідно до положень п. 2 ст. 4 мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 27.09.2006 у справі № Б26/7/05, вексель, виданий боржником кредиторові, не міг бути пред'явлений до виконання раніше 01.10.2013. Тобто, строк погашення позовних вимог до відповідача, які випливають з виданих векселів, починає перебіг 01.10.2014 та спливає 01.10.2017.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів про обґрунтованість позовних вимог ПАТ "Укренерготранс".

Доводи касаційної скарги про те, що векселі повинні бути пред'явлення для платежу протягом одного року від дати його складання, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки це суперечить вимогам абз. 1 ст. 70 Уніфікованого закону, яким передбачено, що позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються через три роки, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також на довільному тлумаченні чинного законодавства.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 у справі № 904/10480/14 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіТ.Л. Барицька Л.Б. Іванова